Медицина

Бути волонтером сьогодні модно не тільки в Україні, але і у всьому світі. Навіть якщо країну не розривають військові дії і корупційні чиновники, скрізь і завжди знайдуться найменш захищені місця. Природа, багато століття страждає від згубного впливу людства, відчайдушно потребує допомоги.

INSIDER з'ясовував, як стати еко-волонтером в Україні і за кордоном, як можна побувати в заповідних місцях, які зазвичай вхід заборонено, відірватися від звичного способу життя і перезавантажити свою свідомість.

Посильна допомога

Екологічне волонтерство – добровільна допомога довкіллю, співмірна з силами кожної окремої людини. Таке волонтерство має багато різноманітних форм - від прибирання сміття та висадки рослин до догляду за пораненими дикими тваринами і птахами. Часто участь в еко-програмах не вимагає виїзду з міста, і може здійснюватися протягом усього року (наприклад, прибирання міського лісу в рамках акції "Зробимо Україну чистою"), однак найбільш захоплюючими є поїздки в національні парки, заповідники та реабілітаційні центри для диких тварин. Можливість провести кілька днів у незнайомому куточку рідної країни або місяць в далекому куточку світу – як не крути, приголомшливий досвід.

Рекомендуєм почитати: Светлана Зварич.

До еко-волонтерам часто не висувають особливих вимог – допомагати природі може і стар і млад. Втім, для окремих поїздок можуть відбирати лише повнолітніх учасників і вимагати певний досвід (наприклад, у вирощуванні рослин або будівництві).

На якусь грошову винагороду учаснику таких програм розраховувати не варто, адже волонтерство – це, в першу чергу, внесок учасника. На ваші плечі ляже вартість проїзду та участь у такій програмі, якщо вона платна (для закордонної поїздки – від $500 за тиждень). Харчування та проживання часто оплачує приймаюча сторона.

Координатор волонтерів WWF (Всесвітнього фонду дикої природи) в Україні Андрій Плига зазначає, що екологічне волонтерство – це і своєрідний вид туризму, коли люди приїжджають в парки і заповідники, знайомляться з ними, отримують новий досвід і приносять користь природі.

"Еко-програма – це можливість побувати в таких заповідних місцях, куди вхід звичайним відвідувачам заборонено або обмежено", - ділиться викладач української мови та менеджер проекту Unistudy Тетяна Кальченко. На її рахунку - обліки копитних в заповіднику в Бєлгородській області РФ, подорож у Кенозерский національний парк в Архангельській області РФ, поїздка в Національний парк "Слобожанський" Харківської області та еко-виїзд в Канівський природний заповідник.

Харківські волонтери. Фото: ngo-cwb.blogspot.com
Українські можливості

В Україні тема еко-волонтерства ще дуже погано розкрита. Країна багата природними ресурсами, однак відсутність закордонного досвіду і радянське мислення заважають прогресивним жителям проявляти ініціативу. Плига нарікає, що не всі керівники лісових господарств, національних парків та заповідників готові приймати допомогу – вони не йдуть на контакт з волонтерами, а також у них немає узгодженого плану волонтерських заходів. "В Україні, коли ми дзвонимо в нацпарки і говоримо, що у нас є волонтери, давайте ми вам допоможемо, думають, що їм щось нав'язують", - пояснює він. 

В цьому році WWF в Україні планує провести близько 10-15 виїздів в різноманітні національні парки і заповідники по всій країні. Мета цих заходів – надати можливість реалізувати себе людям, які хочуть допомагати природі. "Різних заходів може бути величезна кількість – від банальної прибирання сміття до облаштування екологічних стежок, обліків птахів. Перелік заходів дуже широкий і обмежується лише фантазією співробітників парку", - додає Плига. 

Молодший науковий співробітник інституту молекулярної біології і генетики НАНУ Вікторія Косач розповідає, що її перша подорож як еко-волонтера відбулося в середині січня цього року. Разом з фондом WWF в Україні вона провела два дні у Канівському заповіднику Черкаської області, де брала участь у проведенні обліку звірів - косуль, кабанів, лисиць, зайців і куниць - за їх слідами на снігу. "Більшість свого часу я проводжу в лабораторії, тому участь у волонтерському польовому виїзді для мене – привід доторкнутися до живої природи і хоча б трохи допомогти в її збереженні", - ділиться Косач.

Згодна з нею і власниця туристичної фірми Дар'я Сапожнікова, яка зазначає, що еко-волонтерство – це можливість перевантажити свідомість і відірватися від звичного способу життя. "Це складно пояснити, просто приходить усвідомлення того, що в багатьох моментах ставишся споживацьки до природних ресурсів", - додає вона.